Словник української мови (1937)/болботливий
| ◀ болботати | Словник української мови Б болботливий |
болгар ▶ |
|
Болботли́вий, а, е. 1) Болтливый. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорящий. Вх. Зн. 4.
| ◀ болботати | Словник української мови Борис Грінченко Б болботливий |
болгар ▶ |
|
Словник української мови — Б
болботливий
Борис Грінченко
1937
Болботли́вий, а, е. 1) Болтливый. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорящий. Вх. Зн. 4.