Словник української мови (1937)/братуха
Зовнішній вигляд
◀ братусь | Словник української мови Б братуха |
братчик ▶ |
|
Брату́ха, хи, м. Увелич. и ласкат. от брат. Був їй братуха в других. О. 1862. II. 59. Не псуй шкури, мій братухо! Чуб. V. 1173.