Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/братуха

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
братуха
Київ: Соцеквидав України, 1937

Брату́ха, хи, м. Увелич. и ласкат. от брат. Був їй братуха в других. О. 1862. II. 59. Не псуй шкури, мій братухо! Чуб. V. 1173.