Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бренькіт

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бренькіт
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бре́нькіт, коту, м. = Бринькання. Желех.