Словник української мови (1937)/брилець
| ◀ брила | Словник української мови Б брилець |
брилик ▶ |
|
Бриле́ць, льця́, бри́лик, ка, бри́личок, чка, м. Ум. от бриль.
| ◀ брила | Словник української мови Борис Грінченко Б брилець |
брилик ▶ |
|
Словник української мови — Б
брилець
Борис Грінченко
1937
Бриле́ць, льця́, бри́лик, ка, бри́личок, чка, м. Ум. от бриль.