Словник української мови (1937)/брилик
| ◀ брилець | Словник української мови Б брилик |
бриличок ▶ |
|
Бриле́ць, льця́, бри́лик, ка, бри́личок, чка, м. Ум. от бриль.
| ◀ брилець | Словник української мови Борис Грінченко Б брилик |
бриличок ▶ |
|
Словник української мови — Б
брилик
Борис Грінченко
1937
Бриле́ць, льця́, бри́лик, ка, бри́личок, чка, м. Ум. от бриль.