Словник української мови (1937)/бруква
Зовнішній вигляд
◀ брукати | Словник української мови Б бруква |
бруку ▶ |
|
Бру́ква, ви, ж. Раст. брюква, Brassica oleracea. Вх. Пч. II. 29. Шух. I. 142. Їдять брукву, а лушпайки кидають. Чуб. II. 250. Ум. Бру́ківка, бру́квичка.