Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бруква

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бруква
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бру́ква, ви, ж. Раст. брюква, Brassica oleracea. Вх. Пч. II. 29. Шух. I. 142. Їдять брукву, а лушпайки кидають. Чуб. II. 250. Ум. Бру́ківка, бру́квичка.