Словник української мови (1937)/бруку
Зовнішній вигляд
◀ бруква | Словник української мови Б бруку |
брукувати ▶ |
|
Бру́ку́! меж., выражающее воркование голубя. Глянь, як голубка в парі брукає: бруку-бруку, бруку-бруку, бруку-ку! Pauli, II. 115.