Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/брукувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брукувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Брукува́ти, ку́ю, єш, гл. Мостить камнем (улицу). Желех.