Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/брязкало

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брязкало
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бря́зкало, ла, с. 1) Побрякушка, погремушка. Левиц. Пов. 156. 2) = Било 1? Ударивши (при церкви — сторож) в брязкало. Мир. Пов. I. 162. 3) Тот, кто брякает, бряцает, бренчит.