Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/брязкальце

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брязкальце
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бря́зкальце, ця, с. = Брязкало 1. Скрізь будуть брязкальця дзвінкі. Котл. Ен. V. 19.