Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/брязкучий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брязкучий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Брязку́чий, а, е. Бряцающий, звенящий. Левиц. Пов. 310.