Словник української мови (1937)/брідок

by Борис Грінченко

◀ бріднявий

Словник української мови Борис Грінченко Б брідок

брідочок ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Брідо́к, дка́, м. 1) Ум. от брід. 2) — ку́рячий. Род вышиванья.