Словник української мови (1937)/будько
Зовнішній вигляд
◀ будчина | Словник української мови Б будько |
будяк ▶ |
|
Будько́, ка́, м. Тот, который обещает, говоря: буде или буду? Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться. Ном. № 5680. См. Набуватися 3.