Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/будько

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
будько
Київ: Соцеквидав України, 1937

Будько́, ка́, м. Тот, который обещает, говоря: буде или буду? Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться. Ном. № 5680. См. Набуватися 3.