Словник української мови (1937)/бузувірний
Зовнішній вигляд
◀ бузувірка | Словник української мови Б бузувірний |
бузув'я ▶ |
|
Бузуві́рний, а, е = Безувірний. Чи ж воно таки подобенство старій людині та лопати у піст скоромне? Сказано, бузувірні люди. Харьк. у.