Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бунчужний

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ бунчати Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бунчужний 		бунчук ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бунчу́жний, ного, м. Носитель гетманского бунчука. Бунчужний військовий. К. ПС. 5.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/бунчужний&oldid=561138