Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/буритися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
буритися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бури́тися, рю́ся, ришся, гл. 1) Возмущаться, волноваться. 2) Безл. Собираться буре. Хмариться, буриться, — дощ буде… Pauli. I. 120.