Словник української мови (1937)/буркований

by Борис Грінченко

◀ буркнути

Словник української мови Борис Грінченко Б буркований

бурковина ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бурко́ваний, а, е. Вымощенный камнем, шоссированный. У Києві завше сухо, бо вулиці бурковані як поміст. Канев. у. Дорога… буркована. Чуб. II. 182. Гн. II. 196.