Словник української мови (1937)/буркнути
| ◀ буркниця | Словник української мови Б буркнути |
буркований ▶ |
|
Бу́ркнути, ну, неш, гл. Одн. в. от буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне. Ном. № 4056.
| ◀ буркниця | Словник української мови Борис Грінченко Б буркнути |
буркований ▶ |
|
Словник української мови — Б
буркнути
Борис Грінченко
1937
Бу́ркнути, ну, неш, гл. Одн. в. от буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне. Ном. № 4056.