Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/буркниця

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
буркниця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Буркни́ця, ці, ж. Бревно вдоль крыши, к которому прикреплена своими верхними концами каждая пара стропил. Шух. I. 91.