Словник української мови (1937)/буркітник
| ◀ буркітливий | Словник української мови Б буркітник |
буркниця ▶ |
|
Буркі́тник, ка, м. Воркующий (эпитет голубя). А на зорі б усіх збудили голубки, озвавшись до самиць, буркітники раненькі. К. Дз. 40.
| ◀ буркітливий | Словник української мови Борис Грінченко Б буркітник |
буркниця ▶ |
|
Словник української мови — Б
буркітник
Борис Грінченко
1937
Буркі́тник, ка, м. Воркующий (эпитет голубя). А на зорі б усіх збудили голубки, озвавшись до самиць, буркітники раненькі. К. Дз. 40.