Словник української мови (1937)/бурло

by Борис Грінченко

◀ бурлій

Словник української мови Борис Грінченко Б бурло

бурмак ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бурло́, ла́, м. Ругань, ропот. Мнж. 176. Зби́ти бурло́. Поднять сварливый шум. Мнж. 176. Бурла́ би́ти. Бездельничать. Що день тобі у бога бурла б'є та каламуте. Павлогр. у.