Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бурлій

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бурлій
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бурлі́й, лія́, м. Крикун, возмутитель. Зараз деякі бурлії схаменулись, подумали про свою голову. К. ЧР. 311.