Словник української мови (1937)/бурмотати

by Борис Грінченко

◀ бурмоситися

Словник української мови Борис Грінченко Б бурмотати

бурний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бурмота́ти, чу́, чеш, гл. Бормотать, ворчать. Почав щось сам собі бурмотати, наче спросоння. Мир. Пов. I. 172.