Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бурний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бурний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бу́рний, а, е. Бурный. Бурні води. К. Іов. 60. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякае. О. 1862. VI. 41.