Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/буртись!

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
буртись!
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бурти́сь! меж., выражающее быстрое падение. Дядина заходилась лягати спати, і я вже розбиралась, аж щось буртись у город, буртись, а послі ліса трісь! Г. Барв. 79.