Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/буртити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ буртись! Словник української мови
Борис Грінченко
Б
буртити 		буртіль ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бурти́ти, рчу́, ти́ш, гл. Сверлить, буравить. Мкр. Н. 27.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/буртити&oldid=561549