Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/буртіль

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
буртіль
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бурті́ль, ля, м. Сверток. Одна жінка вкрала буртіль краму. Киев. у.