Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/буряти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ бур'янюка Словник української мови
Борис Грінченко
Б
буряти 		бурячиння ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Буря́ти, ря́ю, єш, гл. = Бурити 1. Мусю верх хижі буряти. Вх. Уг. 229.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/буряти&oldid=562046