Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/буряти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
буряти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Буря́ти, ря́ю, єш, гл. = Бурити 1. Мусю верх хижі буряти. Вх. Уг. 229.