Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бухикати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бухикати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бухи́кати, каю, єш, гл. Кашлять. Так закашляєшся, що ну! Бухикаєш та й бухикаєш. Св. Л. 49.