Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бухикнути

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бухикнути
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бухи́кнути, ну, неш, гл. Одн. в. от бухикати. Кашлянуть.