Словник української мови (1937)/буцати
| ◀ буц | Словник української мови Б буцати |
буцатися ▶ |
|
Бу́цати, цаю, єш, сов. в. бу́цнути, ну, неш, гл. Бить, ударить лбом (о баране). І баран буцне, як зачепиш. Ном. № 3293.
| ◀ буц | Словник української мови Борис Грінченко Б буцати |
буцатися ▶ |
|
Словник української мови — Б
буцати
Борис Грінченко
1937
Бу́цати, цаю, єш, сов. в. бу́цнути, ну, неш, гл. Бить, ударить лбом (о баране). І баран буцне, як зачепиш. Ном. № 3293.