Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/буцатися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
буцатися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бу́цатися, цаюся, єшся, сов. в. бу́цнутися, нуся, нешся, гл. Ударяться, удариться, столкнуться лбами. Буцнулись так, що аж в обидвох гулі на лобах понабігали. Брацл. у.