Словник української мови (1937)/бідка

by Борис Грінченко

◀ бідити

Словник української мови Борис Грінченко Б бідка

бідкання ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бі́дка, ки, ж. 1) Ум. от біда. 2) Тележка о двух колесах. Запріг бідку. Грин. II. 331.