Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бідно

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бідно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бі́дно, нар. Бедно, убого. Ум. Бідненько, біднесенько. Жив чоловік бідненько. Грин. II. 163.