Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/біднота

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
біднота
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бідно́та, ти, ж. 1) Бедность, убожество. 2) Соб. Бедные люди, бедняки. Там живе усе така біднота, що страх і дивиться.