Словник української мови (1937)/бідняка

by Борис Грінченко

◀ бідняк

Словник української мови Борис Грінченко Б бідняка

бідняцтво ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бідня́ка, ки, об. = Бідняга. Кричить бідняка: нічого сам не зробить. Рудч. Ск. I. 144. Так і видно, що бідняка вареників хоче. Рудан. (КС. 1882. VI. 557). Серця не раньте дівчині бідняці. Рудан. I. 36. Ум. Біднячка. Іде качка і малесенькі каченята веде. Маленькі біднячки поприставали. Чуб. II. 302.