Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бідолака

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бідолака
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бідола́ка, ки, об. = Бідолаха. Маятись йому одинокому бідолаці. МВ. II. 143.