Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бідолах

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бідолах
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бідола́х, ха, м. и бідола́ха, хи, об. Бедняга, бедняжка, горемыка. Прийде якийнебудь бідолах. МВ. II. 32. Трохи одпочити позволяю бідолахам. Шевч. Він бідолаха і біжить у ліс. ЗОЮР. II. 35. Ум. Бідолашка, бідолашечка. Сумують обидві бідолашечки. Г. Барв. 455. Як вона тут, бідолашка, повертається? Мир. ХРВ. 55.