Словник української мови (1937)/білавка

by Борис Грінченко

◀ білавий

Словник української мови Борис Грінченко Б білавка

білан ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Біла́вка, ки, ж. 1) = Білявка. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29. Ум. Білавочка. А зложмосі, пане брате, та зложмосі, зложмо, та до одной білавочки на зальоти ходьмо. Pauli.