Словник української мови (1937)/білан

by Борис Грінченко

◀ білавка

Словник української мови Борис Грінченко Б білан

біларапський ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Біла́н, на́, м. 1) Блондин. Білан який з тебе, хлопче. Змиев. у. 2) Название белого вола, собаки и пр. 3) Белый хлеб? А ну лишім, люди добрі, горілочку пити, бо будемо в Бовцатулі білани кочіти. Гол. III. 224. Ум. Біланчик.