Словник української мови (1937)/білля

by Борис Грінченко

◀ білко

Словник української мови Борис Грінченко Б білля

біло ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бі́лля, ля, с. 1) Белила. На́ тобі, дівчино, таляра на білля, а сто злотих на мило. Подольск. г. 2) Белье? Іди, бабо, уберися, візьми своє білля, — хочу тебе повести хоч раз на весілля. Грин. III. 340. См. Набілля.