Словник української мови (1937)/біло
| ◀ білля | Словник української мови Б біло |
білобокий ▶ |
|
Бі́ло, нар. Бело. Катря біло збіліла. МВ. III. 122. Ум. Біле́нько, біле́сенько. Умилася біло-біленько. Чуб. V. 704.
| ◀ білля | Словник української мови Борис Грінченко Б біло |
білобокий ▶ |
|
Словник української мови — Б
біло
Борис Грінченко
1937
Бі́ло, нар. Бело. Катря біло збіліла. МВ. III. 122. Ум. Біле́нько, біле́сенько. Умилася біло-біленько. Чуб. V. 704.