Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/біло

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
біло
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бі́ло, нар. Бело. Катря біло збіліла. МВ. III. 122. Ум. Біле́нько, біле́сенько. Умилася біло-біленько. Чуб. V. 704.