Словник української мови (1937)/білозерець

by Борис Грінченко

◀ білогузка

Словник української мови Борис Грінченко Б білозерець

білозір ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Білозе́рець, рця, м. = Білозірець. На синім морі, на білому камені, там сидить ясен сокіл білозерець. АД. I. 190.