Словник української мови (1937)/білуватися
| ◀ білуватий | Словник української мови Б білуватися |
білуга ▶ |
|
Білува́тися, лу́юся, єшся, гл. Принаряжаться, прихорашиваться. Вийду в чорному — скажуть: лінується; вийду в білому — скажуть: білується, за своїм милим ні кришки не журиться. Чуб. V. 862.