Словник української мови (1937)/білуватий
| ◀ білувати | Словник української мови Б білуватий |
білуватися ▶ |
|
Білува́тий, а, е. Беловатый. Снігову хмару можна зараз примітити, бо вона білувата. Дещо. На небі ходють круглі білуваті хмари. Грин. II. 21.
| ◀ білувати | Словник української мови Борис Грінченко Б білуватий |
білуватися ▶ |
|
Словник української мови — Б
білуватий
Борис Грінченко
1937
Білува́тий, а, е. Беловатый. Снігову хмару можна зараз примітити, бо вона білувата. Дещо. На небі ходють круглі білуваті хмари. Грин. II. 21.