Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бімбувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бімбувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бімбува́ти, бу́ю, єш, гл. (См. Бім-бім!) 1) Ничего не делать, праздно время проводить. 2) Гордиться, чваниться. 3) Говорить под нос. Шейк.