Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бір

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бір
Київ: Соцеквидав України, 1937

I. Бір, бо́ру, м. Сосновый лес, бор. АД. I. 83. Закотилось сонечко за зелений бір, ми підемо вечеряти у багатий двір. Нп. Ум. Бірок, борочок. Чуб. V. 484. Ув. Борище, боряка.

II. Бір, біру, и бо́ру, м. Сбор, налог. Небагато я вже мала доплочувать громадського біру: вісім левів ще й скілько там. Федьк.