Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/в'юк

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
в'юк
Київ: Соцеквидав України, 1937

В'юк, ка, м. Вьюк. Їде троє, а під ними по одному коню під в'юками. ЗОЮР. I. 157.