Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/в'юн

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
в'юн
Київ: Соцеквидав України, 1937

В'юн, на́, м. 1) Рыба вьюн. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому втікати. Рудч. Ск. I. 46. 2) Название вертлявого, живого вола. КС. 1898. VII. 46.