Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/в'ючити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
в'ючити
Київ: Соцеквидав України, 1937

В'ю́чити, чу, чиш, гл. Вьючить. Все, що треба, в'ючили на коней. Стор. II. 165.